ВІДДІЛ ПО ОБЛІКУ ТА РОЗПОДІЛУ ЖИТЛОВОЇ ПЛОЩІ
ОБОЛОНСЬКОЇ У М.КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Згідно п.12 чинних "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР", затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 відповідно до вимог статті 60 чинного Житлового кодексу Української РСР, у виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів ведення квартирного обліку покладається на відділи по обліку і розподілу жилої площі.

Відділ по обліку та розподілу житлової площі виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Оболонській районній у м. Києві раді та підпорядкований голові виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації), а також заступнику голови згідно розподілу обов'язків.

Інформація про зарахування на квартирний облік

Статтею 47 Конституції України проголошено, що кожний громадянин має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно Житлового кодексу України (ст. 31) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому кодексом та іншими актами законодавства України.

Потребуючими поліпшення житлових умов (ст. 34) визначаються громадяни, що забезпечені житловою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України і Українською республіканською радою" професійних спілок у м. Києві - Постановою виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів і президії Київської міськради профспілок від 30.04.91 р. № 234 цей рівень визначено до 7,5 кв.м включно на кожного члена родини, а також громадян, що проживають в гуртожитках, та згідно інших підстав.

Для надання житлового приміщення цим громадянам необхідно перебувати на обліку потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання або праці.

Постановою виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів і президії Київської міськради профспілок від 30.04.91 р. №234 встановлено, що на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов постійно проживають та прописані у м. Києві не менш, як п'ять років (громадяни, які мають пільги на позачергове або позачергове поліпшення житлових умов, зараховуються на квартирний облік без врахування цих 5-ти років)

Громадяни беруться на облік потребуючими поліпшення житлових умов (ст. 39 Житлового кодексу України) за місцем проживання районною, міською, районною у місті, селищною, сільською державною адміністрацією за участю громадської комісії з житлових питань, створюваною при держадміністрації. Для зарахування на квартирний облік громадянам необхідно надати такі документи:

1. Довідка по формі № 3 про склад сім'ї та реєстрацію (з ЖЕКу).
2. Копії правовстановлюючих документів, на підставі яких проведена реєстрація в даній квартирі (ордер на жиле приміщення, свідоцтво про право власності та технічний паспорт квартири, договір купівлі-продажу, договір дарування квартири, договір оренди, тощо).
3. Документи з попередніх місць реєстрації всіх членів сім'ї стосовно підтвердження відсутності житлової площі (довідки з бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна, копії договорів купівлі-продажу, дарування, тощо).
4. Довідки з місць роботи, навчання всіх повнолітніх членів сім'ї із зазначенням: де, на якій посаді, з якого часу працює або навчається та чи ведеться там квартирний облік. Для пенсіонерів - довідку з пенсійного фонду про отримання пенсії.
5. Копії паспортів (всі заповнені сторінки) усіх зареєстрованих в квартирі.
6. Копії свідоцтв про одруження (розірвання шлюбу).
7. Копії свідоцтв про народження неповнолітніх членів сім'ї.
8. Для працівників, які відпрацювали добросовісно більше 20-ти років на одному підприємстві у сфері виробництва - копія трудової книжки, завірена у відділі кадрів.
9. Копії посвідчень, довідки, медичні висновки, що підтверджують право на пільги по квартирному обліку (для постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорій 1 та 2 копії посвідчень завіряються нотаріально).

Громадяни, які штучно погіршили житлові умови, а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів, не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов. Не беруться на квартирний облік працездатні особи, які не займаються суспільно корисною працею.

Жилі приміщення громадянам надаються за місцем перебування їх на квартирному обліку, за винятком випадків надання жилих приміщень підприємствами, установами, організаціями, що не ведуть квартирний облік, своїм працівникам, які перебувають на обліку в виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.

Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості (ст. 43 чинного Житлового кодексу Української РСР та п.38 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР", затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470).

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Перенесення черговості на одержання жилого приміщення на рік може бути застосоване до громадянина, який безпідставно відмовився від наданого жилого приміщення, що відповідає встановленим вимогам і розміру.

Рішення про перенесення черговості приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на квартирний облік.

Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

При передачі громадянами житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі.

Громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства.

Жиле приміщення може бути надано з перевищенням указаного вище максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру).

Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в населеному пункті визначається і періодично переглядається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів спільно з радами профспілок виходячи з даних статистичної звітності і на сьогодні у м. Києві становить 9 кв.м.

Жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів сім'ї, які перебувають разом з ним на квартирному обліку, а також на дітей, що народилися після взяття його на облік, і на дружину (чоловіка), яка пізніше вселилася на жилу площу, зайняту подружжям, що перебуває на обліку.

Якщо вселення дружини (чоловіка) на жилу площу подружжя, що перебуває на квартирному обліку, неможливе, жиле приміщення надається на обох з подружжя, крім випадків, коли дружина (чоловік), яка окремо проживає в даному населеному пункті чи в приміській зоні, не потребує поліпшення житлових умов.

На підставі затверджених планів розподілу жилої площі, а також рішень про виділення жилої площі для надання певним категоріям громадян за поданням гро-

мадської комісії з житлових питань - виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів і за поданням комісії по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету -адміністрація підприємства, установи, організації чи орган кооперативної або іншої громадської організації і профспілковий комітет не пізніше другого кварталу поточного року проводять роботу по складанню списку громадян, яким передбачається надати жилі приміщення в даному році. При цьому перевіряється, чи збереглись у вказаних громадян підстави для одержання жилого приміщення.

Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань.

Громадяни (в тому числі тимчасово відсутні), відносно яких прийнято рішення, про надання жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу (за винятком тих, кому жиле приміщення належить на праві приватної власності).

Рішення про надання жилого приміщення може бути переглянуто до видачі ордера, якщо виявляються обставини, які не були раніше відомі й могли вплинути на вказане рішення.

У надане жиле приміщення переселяються члени сім'ї, які включені в ордер і дали письмове зобов'язання про переселення в це приміщення.

Інформація про пільгове кредитування молодіжного будівництва.

Пільгове кредитування молодіжного будівництва здійснюється на підставі "Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла".

Це положення відповідно до статті 10 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" визначає порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла.

Відповідно до пункту 3 "Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.05.01 р. № 584 (зі змінами, які затверджені постановою КМУ від 28 липня 2004 р. № 988) право на отримання кредиту мають молоді сім'ї та одинокі молоді громадяни, які визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку за місцем проживання, а саме:

• сім'я, в якій чоловік та дружина віком до 35 років включно;
• неповна сім'я, в якій мати (батько) віком до 35 років включно має неповнолітніх дітей (дитину);
• одинокі молоді громадяни віком до 35 років включно.

Кредит надається молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам лише один раз. Право на отримання кредиту вважається використаним з моменту отримання позичальником свідоцтва про право власності на збудоване (реконструйоване) житло. Погашення кредиту та відшкодування витрат на його обслуговування має такий порядок:

• позичальник, який не має дітей, сплачує кредит з відсотковою ставкою у розмірі 3 % річних від суми зобов'язань за кредитом;
• позичальник, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом;
• позичальникові, який має двох дітей, за рахунок бюджетних коштів погашається 25 % суми зобов'язань за кредитом;
• позичальникові, який має трьох і більше дітей, за рахунок бюджетних коштів погашається 50 % суми зобов'язань за кредитом.

Пільги за користування кредитом надаються позичальнику з дати подання необхідних документів. За прострочені платежі з позичальника стягується пеня у розмі- . рі, встановленому кредитною угодою. Наданий позичальнику кредит може бути погашений достроково.

Умови набуття права власності на збудоване (реконструйоване) за рахунок кредиту житло визначаються кредитною угодою.

Відповідно до кредитної угоди позичальникові в установленому порядку видається свідоцтво про право власності на збудоване житло. Фінансування витрат, пов'язаних з оформленням цих документів, здійснюється за рахунок позичальника.

Якщо позичальник відмовляється від наданого кредиту на будь-якому етапі дії , кредитної угоди, ця угода розривається у порядку, визначеному цією угодою. При цьому позичальникові згідно з умовами кредитної угоди повертаються перший внесок та кошти, сплачені ним у рахунок погашення кредиту, крім сплачених відсотків за користування кредитом, коштів на страхування та пені.

Інформація про порядок придбання житла за 50 % вартості громадянами (за рахунок міського бюджету та кошти населення, які перебувають на квартирному обліку).

Згідно "Положення про порядок фінансування житла за кошти міського бюджету та кошти населення", що затверджено наказом Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 05.01.03 № 5, правом на придбання житла за 50 % вартості користуються громадяни, які згідно із законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку за місцем проживання, а саме:

• громадяни, які користуються правом позачергового забезпечення житлом;
• громадяни, які користуються правом першочергового забезпечення житлом;
• громадяни, які тривалий час перебувають на загальній черзі квартирного обліку.

Відповідно до ст. 48 Житлового кодексу УРСР житлові приміщення за 50 % вартості надаються у розмірах не менше норми житлової площі, визначеної чинним законодавством України. При цьому враховуються житлова площа у житловому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян. При бажанні громадяни можуть отримати квартиру більшої площі, яка надається із розрахунку не більше однієї кімнати на кожного члена сім'ї з врахуванням житлової площі, що перебуває у його власності.

Київська міська рада щорічно затверджує Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва, відповідно до якої формується Програма капітальних вкладень Київської міської державної адміністрації. Ці програми визначають обсяг загальної площі житлових будинків, які фінансуються за рахунок міського бюджету та кошти населення.

Враховуючи Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва та Програму капітальних вкладень, Київська міська державна адміністрація за поданням Головного управління житлового забезпечення видає розпорядження про будівництво конкретних житлових будинків, які фінансуються із розрахунку 50% - за рахунок спеціального фонду міського бюджету та 50 % - за кошти населення.

Громадяни-інвестори фінансують будівництво житла у 2 етапи:

• 1 етап - до введення будинку в експлуатацію у визначений інвестиційною угодою термін 45 % вартості, виходячи Із вартості 1 кв. м загальної площі;
• 2 етап - протягом 10 банківських днів після вводу будинку в експлуатацію сплачується різниця між 50 % фактичної вартості квартири з урахуванням уточненої її загальної площі по обмірам Бюро технічної інвентаризації та раніше перерахованою сумою.

Відповідно до ст. 118 Житлового кодексу Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.

Перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, порядок надання службових жилих приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду і користування ними затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37.

Включення жилих приміщень до числа службових.

Відповідно до п.З «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37 жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.

Надання службових жилих приміщень.

Відповідно до вищезазначеного Положення службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Для одержання службового жилого приміщення відповідний працівник подає заяву адміністрації підприємства, установи, організації. До заяви додається довідка з місця проживання про склад сім'ї і реєстрацію.

Службове жиле приміщення надається робітникам, службовцям і колгоспникам на час виконання ними обов'язків, які потребують проживання в такому приміщенні.

Виключення жилих приміщень з числа службових.

Жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.11.1997 року № 1774 "Про вдосконалення порядку вирішення житлових питань громадян, які проживають у службових жилих приміщеннях" (із змінами від 07.10.2003 року № 1875) в разі неможливості відселення осіб, визначених ст. 125 Житлового кодексу Української РСР, що не можуть бути виселені із службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення, районним у м. Києві державним адміністраціям доручено, на підставі клопотань організацій, підприємств, установ, які надали службові жилі приміщення, з урахуванням потреби в них в установленому законодавством порядку проводити виключення службових жилих приміщень із складу службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.