ІНФОРАМАЦІЯ
щодо надання пільг відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»

Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо соціального захисту жертв нацистських переслідувань», який набрав чинності з 1 січня 2006 року , внесені зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань».

Зміни передбачають видачу відповідних посвідчень, заміну раніше виданого посвідчення ветерана війни особам, які належать до числа жертв нацистських переслідувань та надання їм пільг, визначених у Законі України «Про жертви нацистських переслідувань». У зв’язку з відсутністю згаданих посвідчень органами праці та соціального захисту населення до виготовлення посвідчень жертвам нацистських переслідувань за місцем проживання видаються тимчасові довідки.

Згідно статті 1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» жертви нацистських переслідувань - особи, які в роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань з мотивів політичного, національного і релігійного характеру, ворожого ставлення до націонал-соціалізму.

Згідно статті 4 цього Закону особами, які належать до числа жертв нацистських переслідувань є:

• колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання та місць примусових робіт у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни;
• особи, які були насильно вивезені з території колишнього Союзу РСР на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих ними інших держав;
• діти, які народилися в місцях примусового тримання їх батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт;
• діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням.

До жертв нацистських переслідувань належать також особи, які у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни були насильно вивезені з території інших держав, що після 1944 року увійшли до складу колишнього Союзу РСР, а також особи, які після звільнення з концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання та місць примусових робіт були переселені на територію України.

До місць примусового тримання та місць примусових робіт відносяться: виправно - трудовий табір, табір примусової праці для осіб єврейської національності, табори знищення, гестапівські тюрми, медичні та дитячі заклади, створені в місцях активних антифашистських дій, табори, пересувні загони (команди) з числа мирного населення, карантинні інфекційні табори, табори для членів сімей офіцерів Радянської Армії.

Управління праці та соціального захисту населення