ПРАВО НА ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ТОВАРИ (РОБОТУ, ПОСЛУГИ)

Перед тим, як купувати товар, замовити послугу , важливо мати про них найбільш повну інформацію - тільки тоді споживач зможе зробити правильний висновок про можливість або необхідність використання товару (роботи, послуги) для своїх потреб.

Закон встановлює, де повинна бути вказана інформація про товари (роботи, послуги) та яка.

Закон встановлює, якими правами споживач може скористуватися якщо йому нададуть недостовірну або неповну інформацію.

Споживач має право на отримання необхідної, доступної, своєчасної та достовірної інформації, яка забезпечує можливість компетентного вибору товарів (робіт, послуг).

Ця інформація має зміст:

• назва товару;
• зазначення нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари (роботи послуги);
• дані про основні властивості товарів (робіт, послуг), а щодо продуктів харчування – про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в т.р. харчових добавок) номінальну кількість (масу, об»єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
• відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно правових актів та нормативних документів і про показання щодо застосування;
• позначку про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;
• дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг);
• дату виготовлення;
• відомості про умови зберігання;
• гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
• правила та умови ефективного ї безпечного використання товарів (товарів, послуг);
• термін придатності (служби) товарів (робіт, послуг), відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
• найменування та адресу виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживач, а також проводить ремонт та технічне обслуговування.

Інформація доводиться до споживача в технічній документації на етикетках маркування або іншими засобами, прийнятими для окремих видів товарів (робіт, послуг).

У відношенні товарів (робіт, послуг), які підлягають обов’язковій сертифікації, споживачу повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Споживач при виявлені недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну в порядку та строки, встановлені законодавством, і на підставі обов»язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

• безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;
• заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості;
• відповідного зменшення його купівельної ціни;
• замінити на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
• розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості – протягом 14 днів або за домовленістю сторін.

У разі придбання споживачем товарів неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо вказані недоліки виявлені у межах терміну придатності.

Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі.

У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов'язаний

Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні терміни, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого документа, що його замінеює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не споживався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов»язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем проводяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а у разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший термін за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів.

Витяги з «Правил торгівлі на ринках»

Ринок – це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов»язками якого є надання послуг та створення для продавців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами , що складаються залежно від попиту і пропозицій.

• на торговельному місці продавця (юридичної особи) установлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб'єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізвища, імені та по-батькові продавця та розміщується копія ліцензіїу разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
• на торговельному місці продавця (фізичної суб'єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його П. І. Б., номера свідоцтва про державну реєстрацію як СПД, назви органу, що здійснив цю реєстрацію, П.І.Б. його продавця;
• у разі займання торговельного місця на умовах оренди на робочому місці продавця повинна бути копія укладеної з адміністрацією ринку угоди про оренду, а на умовах суборенди – копія такої угоди з СПД (орендодавцем);
• торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи-громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб»єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності;
• реалізація сільгосппродуктів, продовольчих, непродовольчих товарів, акваріумних риб, посадкового матеріалу плодово-овочевих культур, овочевої і квіткової розсади, живих садових квітів, насіння овочевих культур і квітів проводиться на спеціалізованих ринках чи на спеціально виділених рядах (секціях) змішаних ринків з обов»язковим дотриманням санітарно- епідеміологічних вимог;
• на території відкритого ринку, у критих ринках та павільйонах, де реалізуються продукти рослинного і тваринного походження, повинні бути обладнані спеціалізовані зони з продажу окремих видів продукції: овочів і фруктів, м'яса і битої птиці, яєць, молочних продуктів, риби, меду, олії тощо;
• право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством;
• адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду;
• усі продавці зобов»язані надавати покупцям відомості про товари, не допускати порушення прав споживачів, бути ввічливими, охайно одягненими, відпускати товар упакованим або в тару покупця повною мірою і вагою;
• на вимогу покупців продавці зобов»язані пред»явити їм висновок лабораторії ветеринарно- санітарної експертизи про відповідність продуктів ветеринарно- санітарним нормам;
• розрахунки із покупцями за товари, придбані на ринку, здійснюються відповідно до встановленого законодавством порядку; продавець (суб»єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства звільнений від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок) повинен видати товарний чек, що засвідчує факт купівлі, у якому зазначаються: найменування суб,єкта господарювання та ринку, ряд та номер торговельного місця, найменування товару, дата продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис;
• якщо покупцю продано неякісний товар, він має право вимагати від продавця (суб»єкта підприємницької діяльності) задоволення своїх вимог, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів»;
• у разі продажу товару з недоліками без попереднього застереження продавцем, який не є суб»єктом підприємницької діяльності, покупець має право замінити товар на якісний, повернути його продавцю і одержати назад сплачені гроші або вимагати зниження ціни;
• «Книга відгуків та пропозицій» повинна знаходитись в приміщенні адміністрації ринкку;
• продукція, що підлягає обов»язковій сертифікації, дозволяється до продажу за наявності копії сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання, виданих у встановленому порядку.

Перелік продовольчих товарів продаж яких забороняється на ринках:

• фізичними особами, які не є суб»єктами підприємницької діяльності, хліба і хлібобулочних виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• кондитерських і кулінарних виробів, напівфабрикатів із м'яса, і риби (фарш, котлети, кров»яні та домашні ковбаси, зелень, холодець, ікра рибна тощо), а також консервованих продуктів (овочі, м»ясо, риба, ікра та інші консерви), виготовлених в домашніх умовах;
• приватними особами хлібу та хлібобулочних виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• дикоростучих рослин, риб, занесених в «Красну книгу», польових квітів, лікарських рослин;
• зернових та круп’яних продуктів засмічених насінням шкідливих сорняків.

Перелік непродовольчих товарів продаж яких забороняється на ринках:

• вогнепальної, газової, холодної зброї; готового армійського спорядження а також тканин, які використовуються для його виготовлення, інші товари військового асортименту, військового обмундирування;
• білизни зі штампом підприємств та організацій; товарів дитячого асортименту (для дітей віком до трьох років);
• дорогоцінні метали та дорогоцінні камені, а також вироби з них;
• шкури порід тварин без відповідного маркування підприємства-виробника;
• ліки та лікарські рослини;
• наркотичні засоби;
• паливні матеріали;
• балони з природним або іншими газами;
• піротехнічні та взривчасті засоби;
• порнографічні вироби.

Витяги з Правил торгівлі закладів (підприємств) громадського харчування

Громадське харчування – сфера виробничо-торговельної діяльності, які виробляють і продають продукцію власного виробництва та закупні товари, як правило, призначені для споживання на місці, з організацією дозвілля або без нього.

Тут можуть реалізовуватись, як готові харчі, так і напівфабрикати. Підприємства громадського харчування мають право функціонувати лише в тому випадку, якщо вони задовольняють всім вимогам санітарних норм.

На підприємствах громадського харчування споживачам повинна надаватись можливість:

• ознайомитись з меню, прейскурантом алкогольних напоїв, переліком доповнюючих послуг до початку обслуговування;
• у меню визначається перелік страв, кулінарних, борошняних кондитерських, булочних виробів та напоїв власного виробництва, вихід і ціна однієї порції. У прейскуранті зазначаєтьсяя перелік алкогольних та безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських та інших закупних товарів, маса, об»єм та ціна за відповідну одиницю продукту, крім того, для алкогольних напоїв- ємність, ціна за пляшку, за 50 та 100 мл.; Меню і прейскурант мають бути підписані керівником, бухгалтером (калькулятором) та матеріально-відповідальною особою і скріплені печаткою суб»акта господарської діяльності;
• при виявленні недоліків у якості продукції та наданні послуг, недоважування або обрахунку суб»єкти господарської діяльності на вибір споживача зобов»язані:
  • безкоштовно усунути виявлені недоліки;
  • зменшити розмір оплати за продукцію або послугу;
  • замінити на аналогічну продукцію належної якості або вдруге надати послугу;
  • повністю відшкодувати витрати споживача, пов»язані з придбанням неякісної продукції або наданої послуги.
• замовнику забороняється приносити до закладу (підприємства громадського харчування) продовольчу сировину, харчові продукти, у т.р., алкогольні та безалкогольні напої, а також залучати сторонніх осіб до приготування страв;
• забороняється встановлюватим мінімум вартості замовлення й пропонувати споживачу обов»язковий асортимент продукції;
• «Книга відгуків та пропозицій» встановленого зразка повинна знаходиться на видному та доступному для споживачів місці. Суб»єкти господарської діяльності зобов»язані обладнати на видному та доступному для споживачів місці Куточок споживача, де вміщується інформація для споживачів;
• у торговельн приміщеннях закладів (підприємств) громадського харчування (незалежно від виду та класу) не дозволяється паління без дозволу суб»єкта господарської діяльності;
• перевірити міру та вагу проданого кулінарного виробу, ціни товару, а також відповідність страв та послуг вимогам нормативних документів;
• Категорично забороняється використовувати залишені від попереднього дня страви та напої.

Кожна партія продукції громадського харчування, яка з дозволу органів санітарно-епідемічної нагляду реалізується за межами підприємства в спеціально встановлених місцях, повинна мати свідоцтво про якість де зазначено:

• найменування підприємства-виготівника;
• адресу підприємства-виробника;
• дату виготовлення, кінцевий термін реалізації;
• масу одиниці розфасовки (упаковки);
• документ про якість отриманої продукції;
• документ про ціну за одиницю розфасовки або ваги продукції.

Сертифікація продукції

Сертифікація продукції (робіт, послуг) в Україні здійснюється з ціллю попередження реалізації небезпечної продукції та допомоги споживачам в компетентному виборі продукції.

Після випробування та перевірки продукції в акредитованих лабораторіях виробнику видається сертифікат відповідності та право на маркування продукції знаком відповідності.

Сертифікат відповідності – документ, який засвідчує безпеку продукції (робіт, послуг) для життя, здоров»я та майна споживачів.

Цей документ має 12 степенів захисту, назву, серію, номер та знак відповідності.

В ньому вказується:

• кому він виданий та на яку продукцію;
• яким нормативним вимогам ця продукція відповідає;
• на яку партію продукції сертифікат розповсюджується, час випуску цієї продукції;
• як контролюється продукція на відповідність вимогам нормативних документів під час випуску;
• який орган по сертифікації видав даний сертифікат.

На імпортну продукцію також оформлюється сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання (якщо з країною, де вироблена продукція, укладено відповідний державний договір).

На вимогу споживача йому повинна надаватися інформація про сертифікацію товарів (робіт, послуг), які підлягають обов»язковій сертифікації.

Перелік непродовольчої продукції, яка підлягає обов»язковій сертифікації в Україні:

• електропобутові та аналогічні пристрої та комплектуючі вироби;
• світлотехнічна продукція та комплектуючі вироби до неї;
• ручні електромеханічні машини, переносні станки та інструмент слюсарно-монтажний з ізольованими рукоятками;
• апаратура радіо електрона побутова;
• засоби обчислювальної техніки;
• спеціальні засоби самозахисту;
• технологічне устаткування для харчової, м»ясомолочної промисловості, підприємств торгівлі, громадського харчування;
• медична техніка;
• іграшки;
• миючі засоби;
• трактори малогабаритні та мотоблоки;
• двигуни тракторів та сільськогосподарських машин;
• устаткування металооброблююче та деревооброблююче;
• зварне устаткування;
• машини електричні;
• велосипеди, коляски дитячі;
• технічні засоби охоронної, протипожежної та охоронно-пожежної сигналізації;
• засоби зв»язку;
• кіно-фото техніка;
• посуд з чорних та кольорових металів, фаянсу, фарфору та скла;
• засоби автоматизації та механізації контрольно касових операцій;
• побутова апаратур яка працює на твердому, рідкому та газоподібному стані палива;
• продукція протипожежного призначення;
• дорожні транспортні засоби та їх складові частини;
• машини сільськогосподарські для рослинництва, тваринництва.

Торгівля непродовольчими товарами

Перелік сезонних товарів, гарантійний термін по яких визначаються з початку відповідного сезону.

Гарантійні строки на сезоні товари встановлюються з початку відповідного для того чи іншого товару.

Одяг, хутрові чи інші вироби асортименту:

• весняно-літнього - з 1 квітня;
• осіньо – літнього - з 1 жовтня ;

Взуття в асортименті:

• зимове – з 15 листопада по 15 березня;
• весняно–осіннє - з 15 березня по 15 травня;
• осіннє-весняне - з 15 вересня по 15 листопада;
• літнього з 15 травня по 15 вересня.

Перелік товарів належної якості які не підлягають обміну (поверненню):

• Продовольчі товари
• Лікарські препарати та засоби
• Предмети сан гігієни
• Непродовольчі товари:
  • Білизна натільна та постіль,
  • рукавички,
  • панчішно-шкарпеточні вироби,
  • дитячі іграшки м»які,
  • дитячі іграшки гумові надувні,
  • зубні щітки,
  • розчіски,
  • гребінці та щітки масажні,
  • мундштуки,
  • апарати та помазки для гоління,
  • парфумерно- косметичні вироби,
  • товари в аерозольній упаковці,
  • світлочутливі товари,
  • сурдини (для духових музичних інструментів),
  • скрипінні підборіддя,
  • грамплатівки,
  • ювелірні вироби з дорогоцінних металів,
  • вироби з бурштину,
  • тканини,
  • тюлегардинні та мереживні полотна,
  • килимові вироби метражні,
  • друковані видання,
  • некондиційні товари.

Перелік груп товарів технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному обслуговуванню:

• апаратура радіо-електрона побутова,
• машини та прибори побутові,
• машини та прибори для механізації робіт в побуті,
• побутові прилади електронної техніки, в тому рахунку обчислювальна техніка,
• засоби зв»язку,
• прилади складної механіки, в тому рахунку годинники та секундоміри,
• музикальні інструменти, в тому рахунку електромузичні,
• складні комплектуючі вироби, на які видається окрема гарантія,
• засоби пересування,
• продукція виробничо-технічного призначення, яка може використовуватись у побуті,
• товари медичного призначення,
• товари для заняття фізичною культурою, спортом і туризмом,
• зброя спортивна вогнестрільна, газова, пневматична, пружина,
• засоби вимірювальної техніки, в тому рахунку радіовимірювальна, електровимірювальна, механічні та інші.

Перелік товарів, з яких створюється обмінний фонд:

• Телевізори
• Магнітоли
• Магнітофони
• Радіоприймачі
• Холодильники
• Морозильники
• Пральні машини
• Мікрохвильові печі
• Кухонні машини
• Пилососи
• Електропраски
• Електроміксери

Ювелірні вироби

Купуючи ювелірні вироби покупець, споживач придбає не тільки речі художнього достоїнства, а ще вкладає гроші дорогоцінні метали та каміння.

Якщо ціль – вкладання капіталу то краще купувати золоті або срібні злитки.

Ювелірні вироби –прикраси з дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органічного походження та напівдорогоціних каменів - повинні продаватися в індивідуальній упаковці та мати опломбовані товарні ярлики.

Проба наноситься на виріб у вигляді цифр, окружених геометричною фігурою (ромб, овал, коло та інші).

Якщо потрібно встановити цінність виробу, тоді необхідно звернутися до спеціалістів.

Не потрібно забувати, що відрізнити підробку від натурального дорогоцінного металу або каменю в простих умовах відрізнити дуже тяжко.

Покупець має право на свобод ний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, міри, ваги та ціни. По вимозі покупця продавець зобов’язаний надати йому котрольно-вимірювальний прилад та документ , який підтверджує ціну товару.

Ювелірні вироби належної якості обміну та поверненню не підлягають.

У випадку обнаруженія недоліків або фальсифікації ювелірного виробу протягом 6 місяців з дня покупки покупець має право на свій вибір вимагати від суб»єкта господарювання:

• безкоштовного устраненія недостатку товару або повернення коштів на їх виправлення;
• замінити на аналогічний виріб належної якості;
• відповідного зменшення їх купівельної ціни;
• розірвати договір та відшкодування збитків.

Продовольчі товари

Для будь-яких товарів встановлені умови зберігання та транспортування крім того, встановлені обов»язкові терміни,на протязі яких товари повинні бути реалізовані споживачам (терміни придатності).

Деякі продукти, які швидко псуються, мають дуже обмежені по температурі умови зберігання та невеликі терміни придатності.

Для прийняття правильного рішення при покупці та споживанню в їжу продовольчих товарів важливо звертати увагу на умови їх зберігання та термін придатності.

Не допускаються до продажу фасовані вітчизняні та імпортні харчові продукти без маркування на державній мові України, яке повинно містити інформацію про:

• загальну назву харчового продукту;
• номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру (маси, об»єму тощо);
• склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників, інших хімічних речовин або сполук;
• енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають);
• дату виготовлення;
• строк придатності до споживання чи дату закінчення строку придатності до споживання;
• умови зберігання;
• позначення нормативного документа для харчових продуктів вітчизняного виробництва;
• найменування та адресу виробника, місце виготовлення;
• умови використання (якщо такі передбачені);
• відсоток сторонніх синтетичних (штучних)домішок;
• застереження щодо вживання харчового продукту дітьми, якщо він не є дитячим харчуванням, а підстави для такого застереження є;
• іншу інформацію, передбачену чинними В Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.

Алкогольні напої

Алкогольні напої – напої, отримані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом понад 1,2 відсотка етилового спирту.

Пляшки (інша тара) з алкольними напоями повинні мати етикетки з чітким маркуванням, де вказано:

• найменування підприємства виробника, його адреса;
• товарний знак, найменування напою;
• міцність, ємність в літрах;
• вміст цукру в процентах (за виключенням сухих вин, шампанського, ігристого вина та коньяку);
• рік врожаю (для колекційних вин);
• дата розливу, строк придатності, якщо передбачено стандартом;
• номер стандарту або технічних умов;
• код та номер ліцензії (для вітчизняного виробника).

Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити надання необхідної та достовірної інформації про товари, а також на вимогу споживачів – доповнюючої інформації про наявність сертифікату відповідності, документів, що засвідчують якість та ціну товару.

У випадку виявлення фальсифікації алкогольних напоїв або їх неналежної якості споживач має право вимагати від суб»єкта господарювання:

• заміни на аналогічний товар належної якості;
• замінити їх на товар іншого виду, марки з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
• повернення коштів;
• відшкодування заподіяних йому збитків та шкоди в порядку, передбаченому законодавством.

Алкогольні напої належної якості обміну та поверненню не підлягають.

При продажу алкогольних напоїв на розлив забороняється повторне використання одноразової посуди. Мірною ємкістю повинний бути посуд, який має шкалу або відмітки з нанесеними цифровими значеннями ємності та державного повір очного тавра.

Роздрібна торгівля спиртом етиловим, етиловим харчовим, коньячним та плодовим забороняється.

Дії споживача у випадку порушення його прав:

• звернутися усно до продавця (виробника, виконавця) мотивуючи свої претензії;
• звертатися усно або письмово до керівників організації, яка продала товар, надала послугу. або вищестоящу організацію, мотивуя свої претензії;
• звернутися письмово в державні органи, які здійснюють захист прав споживачів;
• звернутися в громадську організацію (об»єднання) споживачів за допомогою та роз»ясненням;
• підготувати та зібрати необхідні документи (копії заяв, претензій, актів, справок, чеків тощо) та надати позов до суду.

Якщо на якому-небудь з етапів вимоги споживача задовольняються, тоді відпадає необхідність подальших звернень.

Начальник відділу
захисту прав споживачів
Цвігун Р.С.